Вирощування кролів в Україні сьогодні не вважається пріоритетною галуззю. Дехто навіть жартує, що активним кролівництво було тоді, коли існувала мода на кролячі шапки і шуби. Тепер цей хутро не цінується, зате м'ясо - дороге, не кожен може дозволити собі його купити, ось вухастими звірятами і не сильно займаються.
Фахівці Проекту USAID «АгроІнвест» побачили інші перспективи кролівництва в нашій країні. На їхню думку, таке сільгоспвиробництво може допомогти заснувати і розвинути власну справу навіть тим селянам, які бізнесом і зовсім не займалися. А результати їхньої успішної роботи неодмінно порадують всіх споживачів.
На чому ґрунтуються такі оптимістичні прогнози? Хто конкретно зможе допомогти початківцям кролівникам вдосконалюватися у виробництві та реалізації своєї продукції? Розмовляємо про це з керівником напрямку «Стимулювання доступу аграріїв до фінансування» Проекту USAID «АгроІнвест» Наталією ЛІЩІТОВІЧ.
- Чому «АгроІнвест» звернув увагу саме на кролівництво?
- Один з напрямків роботи Проекту - розширення агрофінансування, тобто, кредитування малих і середніх сільгоспвиробників. Для здійснення цієї діяльності «АгроІнвест» працює з партнерами, серед яких особливо важливе місце займають кредитні спілки України. У нинішній кризовий період розвитку економіки нашої країни обсяги агрокредитування явно недостатні, і для невеликих господарств саме кредитні спілки залишилися практично єдиними джерелами кредитування.
Найбідніші верстви сільського населення мають дуже обмежений доступ до фінансування. Серед них багато переселенців з інших територій країни, для яких це питання виживання в нових умовах. У них не вистачає заставного майна для того, щоб отримати якесь фінансування для розвитку серйозного бізнесу, немає напрацьованих ділових зв'язків і партнерів. Також у селах багато й інших малозабезпечених жителів, які, зокрема, працюють у сільській інфраструктурі, в школах, лікарнях та ін. Для цієї категорії селян важливим є питання, яким видом діяльності зайнятися, щоб отримати додатковий прибуток, і де отримати необхідну фінансова підмога та консультативну допомогу.
Ці питання ми обговорили з кредитними спілками, з якими працюємо. Вони об'єднують багато тисяч сільських жителів, працюють з ними, прекрасно знають ситуацію в сільських регіонах. Саме деякі з наших партнерських кредитних спілок і порадили нам звернути увагу на виробництво продукції кролівництва.
Коли ми познайомилися саме з цим видом виробництва, то зрозуміли, що ця галузь доступна навіть малодосвідченим в цих питаннях людям, з обмеженими «виробничими потужностями», тобто, тим, у кого є хоча б невеликий простір для розміщення кролячих кліток. Крім того, для того, щоб почати займатися кролівництвом, не потрібно великих капіталовкладень на старті. Так, якщо власних коштів недостатньо, певна фінансова підтримка необхідна, і її при розвитку такої програми готові надавати кредитні спілки. При цьому вони стають справжніми консультативно-технологічними майданчиками для розвитку такого виробництва - місцем, де початківці або удосконалюються у своїй справі кролівники завжди зможуть отримати кваліфіковану технологічну рекомендацію, рада з пошуку ділових партнерів. Наприклад, для закупівлі кормів, ветпрепаратів, збуту продукції, допомога в розрахунку необхідних грошових потоків для свого малого бізнесу, не кажучи вже про надання необхідних кредитних коштів.
- Чому ви акцентуєте увагу на перспективності кролівництва для дрібного бізнесу?
- Тому що це передбачає вже сам технологічний процес. Якщо селянин тримає птицю для покриття власних потреб, це нормально, але для входження в птахівничий бізнес вже потрібно думати про те, як конкурувати з наявними великими підприємствами, птахофабриками, хоча б за собівартістю продукції, і це дуже непросте питання. А вирощувати кролів для продажу можна навіть в умовах особистих селянських господарств. У цьому випадку індустріальних підходів не потрібно, оскільки ринок продукції кролівництва поки що не задіяний великими виробниками, і попит на таку якісну продукцію, особливо у великих містах, помітно випереджає її пропозицію.
Разом з досвідченими фахівцями-кролівниками ми розрахували економічну ефективність заняття таким видом діяльності. Виходить, що трудове вкладення члена сім'ї становить фактично один день на тиждень. Тобто, шкільний учитель, фельдшер, працівник сільради цілком може у свій вихідний день зайнятися чисткою клітин, установкою нових, вакцинуванням поголів'я, відсадків молодняку ??та ін. Підвіз корму, збут готової продукції теж можна організувати в цей день, особливо, якщо об'єднатися з діловими партнерами. Розрахунки фахівців-практиків показують, що в середньому по Україні при наявності 24 кролематок чистий прибуток сім'ї, яка займається кролівництвом, становить не менше 4-6 тис. Грн. у місяць. У багатьох людей, у яких середня зарплата, скажімо, 2-3 тис. Грн., Такий додатковий дохід зовсім не зайвий, правда?
При меншій кількості кролематок сім'я зможе, в першу чергу, забезпечити своє власне споживання. Всі ми знаємо про те, наскільки це м'ясо корисно, воно є чемпіоном за питомою вмістом білка, перевершуючи, скажімо, навіть м'ясо птиці. А печінка кролика за своєю біологічною цінністю, за твердженнями вчених, перевершує навіть чорну ікру. І саме з кролячого м'яса рекомендовано починати прикорм дітей грудного віку, це прекрасний дієтичний продукт здорового харчування.
- Який роботою в цьому напрямку займається Проект «АгроІнвест»?
- Ми проводимо, в першу чергу, тренінги-навчання для малих сільгоспвиробників - членів наших партнерів, кредитних спілок в різних областях України. Таких партнерських кредитних спілок у нас зараз 49. Ми почали нашу програму з проведення двох тренінгів для кредитної спілки «Вигода» (м Стрий, Львівська область). Виявилося, що тема викликала чималий інтерес у населення. І в квітні-травні у нас заплановано вже 15 таких тренінгів.
Саме реакція селян надихнула нас активізувати цю роботу. Тому що люди стали звертатися в кредитні спілки зі своїми планами і пропозиціями.
- Як ви вважаєте, чим обумовлений такий інтерес до тренінгів?
- По-перше, ці тренінги ведуть відомі фахівці-практики з успішним багаторічним досвідом роботи на всіх стадіях технологічного процесу, включаючи вибір порід, проектування та встановлення клітин, ветеринарне супровід, виробництво і закупівлю кормів, маркетинг і збут готової продукції. Їхня програма пропонує, в першу чергу, практичні поради для початкового етапу. Але, разом з тим, дається повне уявлення про все виробничому циклі з наданням усіх партнерських контактів, необхідних для успішної роботи на кожному етапі виробничого циклу.
Наприклад, шкільна технічка з міста Жидачів Львівської області хоче почати вирощувати кролів. У неї перше питання - де взяти клітку, яку клітину, скільки вона може коштувати, куди і як її встановити - в затінку або на сонечку і ін. Вакцинація тварин - чим, коли і як вакцинувати, від яких хвороб? Скільки ін'єкцій можна зробити одним шприцом? Тут тренінг дає відповіді на самі дрібні питання.
Йдемо далі. М'ясо отримано, сім'я нагодована. Але поголів'я зростає, куди і як збувати це м'ясо? Як забивати тварин, що робити з хутром? Хто купить продукцію і де?
Шкільної технічки успішно доставити свого кролика до Львова і там продати - питання складне. Але якщо кілька виробників кролячій продукції того ж Жидачівського району об'єднаються, проведуть кроляче м'ясо і зможуть гарантувати певні торговельні партії, справа стане прибутковим і перспективним. Крім того, спільними зусиллями їм вигідніше закуповувати корми за оптовими цінами, що знижує собівартість продукції, а також вакцини.
Хто ж допоможе шкільної технічки розрахувати весь цей процес, правильно його впорядкувати і виконувати? Наша відповідь - кредитна спілка. Там фахівці підкажуть і складуть бізнес план для тих сільських жителів, які мають намір займатися кролівництвом.
- Чому кредитні спілки зацікавлені займатися такою справою?
- Тому що в цьому закладені і їх перспективи. Кредитні спілки зацікавлені не стільки і не тільки в тому, щоб просто позичити гроші і на цьому заробити. Ні, насправді, вони зацікавлені в тому, щоб розвинути і зміцнити своїх позичальників. Зміцнити їх технологічно, зміцнити їхній бізнес. При цьому, об'єднуючи таких сільгоспвиробників, надаючи їм технологічну, консультативну та фінансову підтримку, кредитна спілка, в свою чергу, теж буде рости і розвиватися, набувати великі фінансові можливості, надаючи для сільського бізнесу все зростаючу потужну базу для розвитку.
Сьогодні один з важливих напрямків для них - подолання сільського безробіття, розвиток малого та середнього сільського бізнесу. Тому й пропозиції для цього вони вносять нестандартні та цікаві. І селяни їх охоче приймають. Ми бачимо приклад того, коли ініціатива пропонується на зустрічних напрямках.
- Що потрібно зробити для того, щоб стати учасником програми?
- Потрібно звернутися до кредитної спілки, який розташований в цій області і є нашим партнером. У багатьох кредитних спілок є відділення в районних центрах, навіть у селах. Якщо не вдається знайти такі контакти, можна звернутися в Проект «АгроІнвест», повідомити свою адресу, і ми допоможемо зв'язатися з такими союзами.
- У яких регіонах вже реалізується програма Проекту «АгроІнвест»?
- Зараз ми працюємо з розвитку кролівництва у Львівській, Харківській, Херсонській, Рівненській, Хмельницькій, Чернігівській, Черкаській областях. Кредитні спілки саме цих областей заявили нам, що бачать в цьому велику перспективу для своїх нинішніх і потенційних членів.
Особливо велику увагу приділяємо Харківської області, бо там велика кількість переселенців. Вони потребують ефективної, термінової підтримки в ідеях і конкретної допомоги. Сподіваємося, наші напрацювання стануть в нагоді багатьом з них. Партнерський кредитна спілка активно працює по всій області. Іноді на тренінгах для кролівників навіть місць для всіх охочих не вистачає ...
Активна реалізація програми буде проходити протягом трьох місяців: у квітні, травні, червні. Її продовження залежить від подальшого попиту. Поки що попит колосальний. І ми уважно вивчаємо результативність цієї роботи.
- Чи залучаються місцеві органи влади до реалізації цієї програми?
- Не можу сказати, що ми їх активно залучаємо, хоча вдячні за зацікавленість у реалізації цієї програми. Найбільш активну позицію зайняла Львівська обласна державна адміністрація, як і в багатьох інших питаннях, пов'язаних з розвитком сільського господарства. Ми також працюємо з Херсонської ОДА - там теж помітно велику увагу і інтерес. Область орієнтована більше на інші галузі агровиробництва, кролівництво там не сильно розвинене. Але у них теж виникає питання тих же переселенців і виживання окремих сімей, допомоги дрібним сільгоспвиробникам.
- Де і на яких умовах учасники програми будуть продавати м'ясо кроликів?
- Це - бізнес, він залежить від напрацьованих зв'язків, укладених контрактів. Але у випадку тієї ж Львівщини, вважаю, ринок «Шувар» - це вже можлива точка для такого збуту. Крім того, маркетингові та збутові контакти підказують тренери під час тренінгів. Наприклад, можна розглянути можливість обміну одного кролика в живому вигляді на корми, необхідні для вирощування двох інших кролів. Варіантів багато, головне - не сидіти склавши руки і не засмучуватися з приводу того, що нічим зайнятися, що «все пропало». Потрібно активно шукати реальні можливості, особливо в тих випадках, коли вже проведена величезна робота, з'явилися потенційні партнери, є реальні, що працюють можливості отримання консультативної допомоги та фінансової підтримки на всіх етапах виробництва продукції.
- Хто контролюватиме якість, в тому числі, безпека продукції, яку кролівники-учасники програми будуть продавати на організованих ринках?
- Це визначається конкретною роботою з конкретними ринками. Відповідно до закону, сьогодні дозволяється робити забій кроликів в приватних господарствах, але зрозуміло, що при нарощуванні обсягів виробництва необхідно виконання вимог законодавства щодо утилізації відходів, тобто, на практиці необхідний забійний цех. Ось його-то і можуть організувати кролівники колективними зусиллями, об'єднавшись і отримавши фінансову підтримку. Безумовно, є певні вимоги і стандарти для обладнання, стандарти якості, вимоги до утилізації, і все це повинно бути забезпечено. Це звичайний операційний момент діяльності, і при розвитку свого бізнесу їм обов'язково потрібно буде займатися. З досвідом це робити буде простіше.
Але сьогодні важливо з чогось почати. ??
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,
Національний прес-клуб з аграрних і земельних питань

"horoshienovosti"