Мабуть, кожна людина мріє побувати за кордоном: хтось бажає побачити панораму Парижа з невимовної височини Ейфелевої вежі, для когось найпрекрасніше – це старовинні єгипетські гробниці разом з їхніми загадками і таємничими історіями, для когось – цікавий побут звичайного німецького містечка, а для більшості тинейджерів мрією всього життя є Америка – країна, відкрита для нових поглядів та прагнень. Тому, мабуть, кожен хотів би відвідати цю державу. Як здійснити свою мрію? Відповідь досить проста – взяти участь у програмі обміну. Існує безліч організацій, що займаються обміном дітей у Європі і Америці, метою яких є виховати у молодого покоління неупередженість до іноземних звичаїв, надати можливість поліпшити знання тої чи іншої мови, одним словом, за семестр чи рік відчути: яке воно це омріяне життя за кордоном. Однією з таких є програма обміну майбутніх лідерів FLEX, яка проводиться в Україні організацією Американської Ради з міжнародної освіти за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. FLEX надає можливість українським учням 8-10 класів навчатися в американській школі і жити в американській сім’ї протягом одного навчального року. З початку її існування – з 1993 року – більше ніж 22 тисячі юних школярів взяли участь у цій програмі і з новими враженнями задоволені повернулися додому, пише Народне слово. Ставши фіналісткою програми обміну, учениця 11 класу Збаразької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Ірина Шепеть була і щаслива, і занепокоєна водночас. Адже в її планах на наступний навчальний рік була серйозна підготовка до ЗНО, вступ до вишу. Допомогла прийняти рішення мама, вчитель хімії Галина Ярославівна Охман. – Ти впораєшся з усім. Такий шанс буває лише раз у житті, – ці мамині слова додали дівчині впевненості у правильності вибору. Після року навчання в американському місті Талапуса, штат Джорджія, Ірина повернулась у рідний Збараж і поділилась своїми враженнями від перебування у США. - Поїздка за Програмою майбутніх лідерів, була, безперечно, однією з найбільш захоплюючих подій у моєму житті, – каже дівчина. – а також вона є безцінним навчальним здобутком і, водночас, життєвим уроком. Я стала більш відкритою, незалежною, впевненішою, толерантнішою і, разом з тим, я покращила рівень спілкування англійською. За рік перебування в Америці переглянула свої цінності, у мене змінився світогляд, побачила, як живуть громадяни Америки. Школа Херелсон Каунті Хай Скул зустріла Іринку привітно. Навчання в американській школі відрізняється від нашого насамперед тим, що кожен учень обирає цікаві йому предмети, які знадобляться в майбутньому. Тож Іра крім обов’язкових предметів, англійської мови та літератури, історії, економіки та математики, вивчала хімію, анатомію та медицину, адже її мрія – стати лікарем. Найбільше сподобались уроки анатомії через велику кількість практичних занять. А також англійська література, особливо інсценізація творів Шекспіра. У перший тиждень навчання було досить напруженим. Довелося звикати до нового оточення, до мови. Згодом дівчина адаптувалося. Більше того, Ірина стала однією з кращих студенток школи, була нагороджена грамотами за особливі успіхи у навчанні. Особливих проблем з розумінням англійської не було, адже Іра неодноразово завойовувала призові місця у ІІ та ІІІ етапах олімпіади з англійської мови, мала досвід спілкування з волонтерами із США. Дуже скоро з’явились й нові друзі. На думку Іри, її американські ровесники відкриті, дружелюбні та допитливі, прості у спілкуванні, люблять сміятися і жартувати. Вони виявили надзвичайний інтерес до України, нашої культури. Ірина неодноразово виступала з презентаціями про рідний край, звичаї та традиції українського народу. – Головна особливість, яку я помітила у американських підлітків, це те, що вони цінують у кожному передусім людські якості, поважають у тобі особистість, – зауважила юна збаражанка. Нелегко жити у чужій країні, далеко від батьків. Тому у будь-якій програмі обміну проживання з приймаючою сім’єю є особливо важливим: це не тільки дає можливість швидше адаптуватися і почувати себе безпечніше, але й легше зрозуміти культуру і почувати себе у ній комфортніше. У цьому сенсі Іринці дуже пощастило. Жила вона у хороших та турботливих людей, у родині, яка своєю невимушеною та дружньою атмосферою нагадує українську. Приймаючих батьків (вони називаються «хост-батьки») звати Террі та Трейсі Робінсон. Це середньостатистична американська сім’я. Трейсі працює на будівництві, а Террі очолює приватний дитячий садочок. Разом з Ірою вони взяли в сім’ю дівчинку з Німеччини – Феліцітас. Виявилось, що в Іри з «хост-батьками» спільні інтереси щодо організації дозвілля. Їхнє захоплення, які і в збаражанки, – подорожі. Тож разом вони відвідали багато визначних місць Америки: Теннессі, Флориду, Джорджія стейт парк, побували у багатьох парках розваг. Американські батьки приділяли Іринці та Феліцітас багато уваги, піклувалися, намагаючись на певний час замінити їм рідних батьків. Террі та Трейсі навіть приготували сюрприз для Іри. Знаючи, що вона була у дружніх стосунках з волонтеркою Одрі Бейс, яка працювала у Збаразькій ЗОШ №1 протягом двох років, «хост-батьки» відшукали її у Сполучених Штатах і запросили до себе в гості, для цього навіть купили квиток. Це стало надзвичайно приємною несподіванкою для Ірини. За це вона дуже вдячна своїм американським батькам. Незабутній рік у Сполучених Штатах пройшов дуже швидко. Після успішної здачі зовнішнього незалежного оцінювання Ірина вступила до Тернопільського медичного університету на факультет «Лікувальна справа». Її мрія здійснилась. Сподіваюсь, що той досвід, який вона одержала в Америці, і чудові знання англійської допоможуть їй у майбутньому. -Я дуже вдячна Богу, долі, мамі і, звичайно, вчителям англійської мови Ганні Пилипівні Добридень та Ірині Ярославівні Сарабун – каже Іринка – Я щаслива, незалежно від того, вдома я чи у США. І тому на запитання: «Де краще – в Україні чи в Америці?» відповідаю – «Not worse, not better – just different», українською це звучить «не краще і не гірше – просто по-іншому».
