Луганчани і жителі області в соцмережах повідомляють, що відбувається в обложеному місті та області, де проходить АТО.
Про це вони пишуть у Facebook, Twitter Lugansk News Today і Вконтакт-групі Луганськ - наше місто!
19 серпня в районі 14.00 по дорозі 30 років Перемоги, повз Колоса була помічена колона техніки (танки, БМП).
Вчора в Станіці появился зв'язок. Правда, Кіївстарівській. Увага СБУ - хтось в Станіці розпускає чуйні про ті, як Нацгвардія розстрілює мирних мешканців, про гори трупів и т.п. Думаю, для вас там Багато роботи. Про Юдкіна нагадуваті не буду, Самі добре там
Антрацит-Харків - автобус ходить на Харків на Барабашово (097) 98-43-094 - 200 грн. по запису.
Схоже що по Луганську це нагнітання паніки. Зараз там все спокійно, центральний ринок майже весь вигорів, більше нічого не відбувається.
Друзі, коли ві пошірюєте информацию про прорив до Луганська "півтора кілометрової колони бронетехнікі Зі 150 машин та 1200 російськіх вояків", то хочай б спочатку проконсультуйтеся з власним мозком.
Чи не заперечую, Можливо Якась колона ї прорвалася в Луганськ, хочай в батальйоні "Айдар" стверджують, что то фейк з метою посіяті паніку. Альо ж просто харчування: ві пробуває запхнуті 150 Танків, БТРів и КамАЗів у 1500 метрів дороги? Ні, смороду там, Звичайно, помістяться. Альо Це буде НЕ колона, а великий корок на дорозі - просто супер-мішень для артілерії чі АВІАЦІЇ. Та й Цифри Дуже підозрізі ... Щось смороду Повністю збігаються з Даними про "гуманітарку" Ху * ла, озвучену терористів Захарченком ...
Ні, Можливо все ... Може даже Рашко зеленкуваті полюбляють містіку и всі колони формують обов 'язково з 150 машин и 1200 вояків, альо ж ...
Блокада і звільнення Луганська продолжаютя. Звичайно, все не настільки оптимістично і не так красиво, як намагається піднести прес-служба АТО. Але є й окремі позитивні моменти.
Нацгвардія таки увійшла в місто. Зокрема, армія побувала на ВВАУШ. Тільки потрапили під настільки щільний вогонь артилерії терористів, що довелося відступити. До перехрестя вулиць Радянська-Оборонна теж дійшли, так. Але окремі «безбашенні особистості», а не військові частини, як повідомляли «штабісти». Відповідно, ніякої мови про рукопашній в центрі міста. У місті працюють окремі диверсійні-розвідувальні групи ЗСУ та Нацгвардії. Терористи працюють в основному загонами по 30 чоловік, тому серйозного шкоди ДРГ їм заподіяти не можуть. Але кошмарять. Терористи окопалися в Луганську аки партизани в лісі. Звичайно, ховатися за спинами мирного населення набагато зручніше, ніж битися в поле. Та й так по-чоловічому це.
Я бомж !! 13 були в Луганську ... приїхавши додому, виявили воронку у дворі, вибиті стекла у всьому будинку, ну і розкриту двері, а там - багато того, на що розраховувала ... посуд (каструлі сковорідки, столові прилади, обробні дошки) а ще так по дрібниці ванна, газова плита і камін !!!
відписати мій брат, два дні тому на Зарічному 4 потрапив снаряд в торець будинку (Луга-Нова), в деяких квартирах повилітали вікна. Жертв начебто немає, продовольство є, хліб кожен день підвозять, за водою, молоком ходять в Розкішне.
Додзвонилися мені рідні, на Дзержинського і 50 років сильна стрільба з різного виду зброї. Сусіди їм розповіли, що стояли дзвонили біля Околиці і бачили велику колону танків і БТР на в'їзді в місто, потім вона розділилася, одна частина поїхала верхом, інша низом. Колона не українська, і нац. гвардії на сході немає. Укрнет бреше, всі брешуть.
Нас дезінформують, треба трохи почекати, адже жд дорога вже відремонтована, для пуску поїздів на Луганськ, чекають команди старт!
Успенка поки все нормально, хліб підвозять, світло є, газу немає, зв'язок оч погана. Сьогодні з Лутугине бив Град в сторону Луганська, все тремтить, люди з 4 ранку все на вулицях, чекають, чим скінчиться.
Міна знесла дах у будинку №128 по вул. Леніна і новими осколками посікла постраждалий в липні будинок, де розташовувався маг. "Старт". Шість хв в чотири ранку довелося і на Городок заводу ОР. На Градусова 8 один з під'їздів без стекол. Розбитий маленький магазинчик, який знаходився ближче до вул. Щаденка. Дісталося будинку 4-а, до якого примикає "Абсолют". Там руйнування з боку двору.
Я сама мати, у мене 3-однорічна дитина, так склалося, що трохи раніше всіх трагічних подій я поїхала в Росію. Але в Луганську у мене залишилися батьки ... батька 28 липня на вул. Кірова поранило. Три осколкових поранення, до 2 серпня з мамою був зв'язок. І ось сьогодні, скоєно ні з чого, мій син після денного сну прокинувся в сльозах і став говорити: "Мамочка, бабуся Іра вибухнула, ось там БАБАХ і вона так впала вдома і все". Хлопців, клянусь, дослівно !!!! Я дуже сприйняла це, таке неможливо пропустити повз вуха !!! Коротше ... я вирішила їхати додому в найближчі дні! Чесно, боюся до втрати пульсу, але інакше не можу більше.
Сьогодні дзвонила мама, у верхньому Камброді все добре, а вчора, каже, ходила до церкви вниз, так що все нормально там, стріляють в основному від нас кудись .
Дзвонив батько в 9.30 з Епіцентру, який згорів повністю, говорив, що зараз йдуть запеклі бої в Вергунці, чутні автоматні і кулеметні черги, щось горить! Вчора бачив колону техніки, вона проїжджала по Волгоградській, нарахував 50 одиниць, куди пішла, невідомо!
Дзвонила подруга ул.Братьев Махових, будинки цілі, світла, газу немає. На жаль, нац.гвардія в центр не заходила. Люди отримували укр.гуманітарку, зефір, цукерки, печиво.
Вчора розмовляв з одним, він живе на селищі біля виїзду на Станицю Луганську, він особисто бачив цю колону. Сусід намагався дізнатися, що за солдати, сказали тільки, що росіяни.
Щойно говорив по телефону з генералом Воронченко. Запитав у Ігоря Олександровича, чи підтверджує він інформацію, яку распростронена Громадське ТБ від його імені, щодо російської техніки, яка зайшла в Луганськ. На що генерал відповів:
"Я не говорив, що це російська техніка, а лише акцентував увагу на тому, що відповідальність за захід цих танків несе Росія. Бронетехніка ворога зараз стоїть на Ярморочна площі, 30 років Перемоги та 50 років утворення СРСР в Луганську ".
На питання, чому цю техніку не знищила авіація на підходах до міста, Воронченко сказав:" У кільці навколо Луганська багато шпарін, і за всім встежити не можна, так як співвідношення сил не рівне. Частина цієї колони пішла на Новосвітлівка, а частина зайшла в обласний центр ".
У свою чергу, я зв'язався з бійцями Айдара, які контролюють Новосвітлівка, вони кажуть, що ніякої техніки, крім української, не заходило, інакше б її знищили.
Додзвонилася мама з Луганська. Дзвонила з пожарки. Ситуація без змін - немає ні електрики, ні води. Воду в неділю набирала в храмі, який нижче СБУ, і на 44й школі. Ночами йде сильний обстріл, як з міста, так і у відповідь, в місто. Дуже сильно стріляють в районі верхнього Шевченко, Автовокзалу і тролейбусного депо за ним. Жителі сидять в повному невіданні, і багато хто навіть не підозрюють про те, що деякі околиці міста вже під контролем української армії. Деякі продукти все ще можна дістати, для підтримки життєдіяльності, от тільки апетиту в даних умовах існування немає. Можна також дістати корм для тварин (якщо когось цікавить доля своїх вихованців), і сигарети. Мама живе на авіацентрі, 58 будинок, вікна виходять на парк Щорса. Розповіла, що коли підірвали Мансарду, прилетіли два снаряди. Один впав поряд з маминим будинком, в тій частині парку, яка ближче до дороги. У будинку з першого і другого поверху, повилітали всі стекла звичайних вікон, пластикові витримали. Інших руйнувань в будинку немає.
Як ви вірите в таку туфту! Ви уявляєте, як можливо, щоб колона в 1,5 км танків прослизнула непоміченою в місто, коли він в кільці ?! Я таксист, 8 років працюю! Знаю місто і передмістя як свої п'ять пальців! Та я щас на Део в Луганськ не проїду, а ви в колону вірите !!! Сміх !!!
Для тих, хто хоче виїхати з Луганська. Зараз самий нормальний варіант - їхати в Старобільськ, автобусом. Кожен день відправляються з Авангарду вранці, з 7-ми годин. Ось 17-го числа люди виїжджали в половину дев'ятого. Чоловіків старше 45-ти пропускають, це точно. За тих, хто молодше, не знаю. На блокпостах ретельно перевіряють, беруть відбитки, записують, перевіряють валізи і документи. В цілому все відбувається спокійно. Найдовша дорога - до Щастя, майже 2 години займало. А так спокійно. Квиток тоді, як думаю і зараз, коштував 120 гривень. Можна з тваринами (кішку в корзинці вивезли, документи на неї не потрібні).
Мама 18 поверталася з Харкова, їх в Малиновому висадили. Потім вона з якоюсь жінкою, яка теж в Луганськ їхала, якось добралися до Станиці. Мамі вдалося мені додзвонитися в 9.20 ранку. Сказала, вони зустріли чоловіка на машині, який направляється в ту ж сторону, але їх не випускали, стояла ціла колона. Вони збиралися чекати, поки не почнуть пропускати. Більше мама на зв'язок не виходить.
Я в іншому місті, зв'язки з батьками немає, дуже хвилююся! Хто живе поруч і кому не важко сходити до мого батька і сказати, щоб він купував картку Київстар! Місто Луганськ кв.Волкова 34 А, квартира 59, домофона ні! Допоможіть, будь ласка !!! Якщо хтось може допомогти, +380982575502. За цим номером нехай подзвонить мій батько!
Ви зауважте, всі сьогодні пишуть, кому місцеві жителі додзвонилися, що СЬОГОДНІ НАБАГАТО МЕНШЕ СТРІЛЯЮТЬ В МІСТІ, вже не секрет, що останнім часом в основному Нацгвардія стріляє по точкам сепаратюг в місті, та заїдь така колона з Росії, зі Щастя б такий шквал посипався на місто, що мама не горюй.
Хлопці, допоможіть мені! Біля кв.Молодіжний, вулиця Ломоносова 4 (поруч ветеринарна лікарня ДРУГ) Залишилася моя бабуся, єдина рідна мені людина! Допоможіть дізнатися, як вона! Якщо хто-небудь відгукнеться, передайте їй, що я люблю її і прошу її виїхати до мене! Прошу вас хлопці; допоможіть !!! Якщо вийде додзвонитися їй, моб.номер. 0953173440 Люда.
А вчора ще й у Станиці були на блокпосту Нацгвардія, на в'їзді в станицю біля пам'ятника трудівниць з хлібом, а потім їх терористи обстріляли, ті покидали зброї чимало й втекли.
Вчора повернулася з Луганська, провела там добу (була вдома півтора місяця). Постараюся написати коротко і без соплів. Головний висновок: якщо на твоєму роялі всі клавіші чорні, спробуй підняти кришку.
Всі мої рідні та близькі місто покинули, я їхала до кішок. Вони залишилися в закритій квартирі з двома мішечками корми, мискою води і обіцянкою сусіда заходити і доливати воду. З 3 серпня, як відомо, в місті ні світла, ні води. У моєму 12-поверховому будинку немає газу, тому катастрофа повна: навіть чаю не вип'єш. Зв'язки теж немає, тому я не знала, виїхав сусід з міста або залишився, але знала напевне, що корм закінчується, а купити його неможливо. Загалом, я розуміла, що кішки можуть якийсь час жити без їжі і води, але готувала себе до двох варіантів: або застану хладние котячі тіла, або мені доведеться шукати їх по смітниках, якщо їх випустили на вулицю. Кішкам 13 і 10 років, вони абсолютно домашні і позбавлені мисливського інстинкту (до голубів, які навесні вивели пташенят у нас на балконі, вони проявляли просто цікавість: нюхали).
Всі мої друзі мене лякали і намагалися переконати, що не можна ризикувати життям заради кішок, але сидіти на березі моря і пити пиво, знаючи, що вони вмирають, я не могла. Як там у Філатова: «І ікра не лізе в горло, і компот не ллється в рот». До того ж вірогідність того, що мене вб'є, мізерно мала, а то, що кішки здохнуть, якщо їх не годувати і не поїти, - 100%. Коротше, я прийняла рішення, і зупинити мене могло лише відсутність можливості проникнути в місто. Прилетіла я з Даламан в Істанбул, звідти в Київ, поїздом дісталася до Харкова, звідти на приватній маршрутці - в Брянку, потім на рейсовому автобусі в Алчевськ і дизелем - до Луганська.
Мої враження. Місто живе, друзята. Мені казали: дизель не ходить. Ходить три рази на день з Луганська і два рази назад. З Алчевська до 6 ранку він відправився заповненим на третину. Попутниця, луганчанка, розповіла, що напередодні вдень народу було битком. Вона везла випрані речі і питну воду. В її квартирі на Оборонній немає стекол, плівку купити неможливо. Вчила мене не бігти, якщо свистить над головою, а падати. Але не на асфальт, на газончик. Попередила, що маршрутки їздять тільки в першій половині дня. До Луганська доїхали за годину. Страшно було лише одного разу, коли поїзд із здриганням раз десять обережно перевалювався через хомути на рейках.
Мені говорили: у місті вуличні бої. Немає там ніяких боїв. У всякому разі, за маршрутом: ж / д вокзал - квартал Гагаріна - український театр - в проміжку з семи ранку 18 серпня до восьмої ранку 19 серпня. Їздила на 129, 135, 117 маршрутках. Шукати очима руїни не хотіла принципово і не одягала окуляри, щоб краще бачити. В інтернеті фотографій достатньо. Можу сказати одне: загального тяжкого враження немає. Луганчани кажуть, що сильно постраждали окраїни: так, на Південному немає жодної цілої будівлі.
Мені говорили: місто порожній. Не порожній. Людей багато. Звичайно, старше покоління домінує, але є і молодь, і діти, і маленькі діти. Магазини та аптеки працюють, але мало хто. «Абсолют» в моноліті на Гагаріна торгує з ганку. Сморід всередині стоїть, як з мого холодильника))). Купила банку пива Туборг. Напої були в асортименті: горілка, три види пива, солодка вода і енергетичні йади. Крім води. Крупи, консерви, соняшникову олію - це є. На ринку на 50 років Жовтня життя кипить. Природно, не в масштабах мирного часу. Сигарети не вільно, але можна знайти навіть за 15 грн. Машин дуже мало, в основному, жигулі. Багато людей на велосипедах. Бабусі й дідусі сидять у дворі на лавочках і раніше. Розмови, звичайно, тільки про одне - про війну. Про те, куди потрапили снаряди, де продаються сигарети, про те, що вчора горів чи то «Епіцентр», чи то трікотажка, що водієві 117-го маршруту треба поставити пам'ятник, що зловили вагітну жінку, яка змінювала вогонь (їй пообіцяли за це квартиру), про те, як ламали сусідську двері, щоб винести розклалися тварин, і що хтось виніс на смітник клітку з папугами, а один мужик взяв.
Мені говорили: не вивозять сміття. Уже вивозять. Мало того, люди в помаранчевих жилетах прибирають вулиці!
Мені говорили: біля таких будинків, як твій, поставили польову кухню. Немає там ніякої кухні. Воду привезла цистерна (схоже, «Водомір», але не впевнена, дивилася з балкона), і з усіх дворів набігла натовп з відрами і бутлями. Не скажу, що билися, але було шумно). Взагалі люди, що везуть і несучі воду, - головна прикмета сьогоднішнього Луганська.
Мені говорили: українська армія в Вергунці. Не знаю, не бачила. «Град» працював, здавалося, зовсім поруч, відлітаючи на південний захід. Лежала і боялася, що дадуть відповідь. Чи не відповіли. Канонаду там, вдалині чула весь день і всю ніч. Днем відвозила корм собаці друзів на вулиці Радянських космонавтів (за укр. Театром), там свистить над головою постійно, і люди вже махають рукою - звикли жити на перетині вогню.
Мені говорили: коридору на виїзд немає, але раз я в'їхала, значить, він є. До того ж вранці бачила скупчення людей з сумками у укр. театру і на зупинці «Стадіон Авангард» - явно бажаючих виїхати. Куди - не знаю.
Що хочу сказати наприкінці: людина може все, якщо захоче. І ще: я люблю вас, земляки.
Так, а кішки живі.
Луганськ - Крим - Бердянськ - Алчевськ - Щастя ... подорож в часі - під час війни! Тільки факти! В Луганську почалася війна, сидів до останнього, дружину з дитиною відправив до Криму. Все чекав, що ось-ось закінчиться все і повернеться колишня життя ... а дудки !!! В одну прекрасну бомбування скидає мене з дивана від вибуху ... Через 5 хв дізнаюся, що через 3 будинки сусідці знесло півголови !!! І тоді прийшло осяяння, що треба бігти !!! І ось я в машині, гадаючи, забере н.г або ополчення, стартую до Криму! Вау, в приємному шоці, доїхав без проблем! Всі були ввічливі, жартували. Загалом ніяких нарікань ні на одну сторону!) І ось я на кордоні ... простояв в черзі 9:00, дивлячись на тих, хто проїжджає без черги за 300гр (погранци новий бізнес зробили), проходжу контроль ... хм ... український кордон - без проблем, російська - доклепалісь, що віз із собою картоплю 1 кг !!! Виявляється, не можна до Криму ввозити з собою їжу! Гаразд, викинув ... доклепалісь до тонування ... коротше, виїхав з горем навпіл, приїхав до Севастополя. З часів коли Крим був українським, люди змінилися, стали зарозумілими, ціни в магазинах - КОСМОС !!!!! Дитяче харчування в Луганську 30гр, в Криму те ж саме 80 !!!!!!! Коротше, було відчуття, що приїхав до Москви. 1-кімнатна квартира 8000 гр. на місяць! Побув там день і зрозумів, що там з біженцями борються цивілізовано - цінами !!! Послав всіх, поїхав до Бердянська, приїхав, ціна продуктів у порівнянні з Кримом де то на 300-400% нижче! Але житло тож не дешеве 1 кімнатна квартира де то 4000-5000 гр !!!! Побув тиждень, відпочив, все було прекрасно, але фінанси не нескінченні, вирішив поїхати туди, де подешевше - Алчевськ. Приїхав, все добре, зняв двушку за 1100 (кондер інет тв пралка) все ок, вийшов погуляти - світ, тиша, мами з дітками, все як до війни. Є ополчення в місті, але їх так мало, що й не видно. Проходить 2 дня, і приходить Мозковий зі своїм кагалом в місто !!!! За 3 дня місто перетворюється на привид! На вулиці ні однієї машини (почався віджим), матусь з дітьми вдень з вогнем не знайдеш, народ почав виїжджати скажено, ще через 2 дня в магазинах не залишилося нічого, навіть шампунь не міг купити !!!!!! src="http://s.citysites.ua/upload/images/news/intext/53f/3439125e32/341f888fc25373205a0a9d1cfdc14731.jpg" src="http://s.citysites.ua/upload/images/news/intext/53f/3439125e32/6dc5627286e2ba3ccd0a21fa51a42e08.jpg" src="http://s.citysites.ua/upload/images/news/intext/53f/3439125e32/12acadb5feedd3b476a52590d2d7e476.jpg" src="http://s.citysites.ua/upload/images/news/intext/53f/3439125e32/de9330383dd32046a2c4bc5eaf53d62c.jpg"

"0642.ua"